Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Пурденко Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Грицай Н. М. Вплив препарату "Кораргін" а перебіг дисциркуляторної енцефалопатії [Електронний ресурс] / Н. М. Грицай, І. О. Міхньов, А. М. Кривчун, Т. Й. Пурденко, Г. Я. Силенко, І. І. Ковтун // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, вип. 3. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2007_15_3_5 | ||
| 2. | 
Пурденко Т. Й. Стан вегетативного та психоемоційного статусу ВІЛ-інфікованих осіб [Електронний ресурс] / Т. Й. Пурденко, Н. В. Іленко, Л. Й. Островська, Г. Я. Силенко, В. М. Гладка // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2014. - Т. 14, Вип. 2. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2014_14_2_14 | ||
| 3. | 
Пурденко Т. Й. Проблема когнітивних розладів у неврологічній практиці (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Т. Й. Пурденко // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 4. - С. 216-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_4_56 Проаналізовано джерела літератури щодо проблеми когнітивних розладів. У літньому віці найчастіше діагностують судинні та нейродегенеративні захворювання головного мозку, що призводять до когнітивних розладів різного ступеня тяжкості: від легких до виражених. Рання діагностика церебральних захворювань на стадії додементних когнітивних порушень суттєво збільшує шанси на успішність лікування даної проблеми. | ||
| 4. | 
Островська Л. Й. Динаміка взаємозв'язку стоматологічного і нейропсихологічного статусів вагітних на етапі первинної профілактики в них хвороб пародонта [Електронний ресурс] / Л. Й. Островська, Т. О. Петрушанко, Т. І. Пурденко // Український стоматологічний альманах. - 2012. - № 2(2). - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usa_2012_2(2)__9 | ||
| 5. | 
Литвиненко Н. В. Ведення пацієнтів із психовегетативним синдромом [Електронний ресурс] / Н. В. Литвиненко, В. М. Гладка, Т. Й. Пурденко // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 95-99 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_2_19 Мета роботи - вивчити ефективність застосування препарату цефавора у пацієнтів із психовегетативним синдромом. Обстежено 42 пацієнтів із психовегетативним синдромом віком 23 - 55 років: 19 - з дисциркуляторною енцефалопатією I - II стадії на тлі артеріальної гіпертензії, 12 - з дисциркуляторною енцефалопатією I - II стадії на тлі церебрального атеросклерозу, 11 - з хронічними запальними ураженнями центральної нервової системи (енцефаліт, арахноенцефаліт, енцефаломієліт). Діагностика психовегетативного синдрому грунтувалася на виявленні полісистемних вегетативних порушень та виключенні соматичної патології. Дослідження вегетативної сфери передбачало визначення вегетативного тонусу за допомогою опитувальника для виявлення вегетативних порушень О. М. Вейна та індексу Кердо і вегетативного забезпечення діяльності за допомогою ортокліностатичної проби. Досліджено короткострокову пам'ять (тест запам'ятовування 10 слів) і здатність до концентрації уваги (коректурна проба). Стан мозкового кровообігу оцінювали за допомогою комп'ютерної реоенцефалографії. Використання препарату цефавора сприяло позитивній динаміці неврологічного статусу, покращанню уваги, зниженню рівня тривожності, нормалізації стану вегетативної нервової системи та покращанню мозкового кровообігу (пульсового кровонаповнення, венозного відтоку, тонусу судин). Висновки: прийом препарату цефавора сприяє зменшенню частоти та вираженості скарг у хворих із психовегетативним синдромом, покращанню уваги, зниженню рівня тривожності, покращанню мозкового кровообігу. | ||
| 6. | 
Пурденко Т. И. Синкопальные нейрогенные и кардиогенные состояния [Електронний ресурс] / Т. И. Пурденко // Світ медицини та біології. - 2015. - № 2. - С. 212-216. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2015_2_57 | ||
| 7. |
Пурденко Т. Й. Терапевтичні можливості корекції психовегетативних розладів при дисциркуляторній енцефалопатії [Електронний ресурс] / Т. Й. Пурденко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 2. - С. 134-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_2_33 | ||
| 8. | 
Литвиненко Н. В. Вегетативний та психоемоційний статус жінок у динаміці вагітності [Електронний ресурс] / Н. В. Литвиненко, Т. Й. Пурденко, Л. Й. Островська // Семейная медицина. - 2015. - № 3. - С. 51-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_3_16 Наведено аналіз показників вегетативного та психоемоційного статусу жінок у I, II, III триместрах вагітності. За результатами дослідження з'ясовано що, у жінок в динаміці вагітності за даними показників вегетативної регуляції та психоемоційного статусу спостерігається достатнє вегетативне забезпечення діяльності та високий рівень адаптаційно-компенсаторних можливостей озганізму під час вагітності. Одержані дані свідчать про те, що в організмі здорових вагітних виникають певні психоемоційні та пегетативні порушення, але вони є фізіологічними й забезпечують адаптацію жінки до вагітності, зокрема до пологів. | ||
| 9. | 
Литвиненко Н. В. Особистість викладача вищого медичного навчального закладу як центральна фігура в модернізації освіти в Україні [Електронний ресурс] / Н. В. Литвиненко, В. М. Гладка, Т. Й. Пурденко, Г. Я. Силенко, В. А. Пінчук // Медична освіта. - 2017. - № 2. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2017_2_11 | ||
| 10. |
Литвиненко Н. В. Морфофункціональні особливості розвитку нервової системи в онтогенезі [Електронний ресурс] / Н. В. Литвиненко, Т. Й. Пурденко, В. М. Гладка, Г. Я. Силенко // Світ медицини та біології. - 2017. - № 1. - С. 202-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2017_1_49 | ||
| 11. | 
Мороховець Г. Ю. Доказова медицина як сучасна методологія в галузі охорони здоров’я [Електронний ресурс] / Г. Ю. Мороховець, Ю. В. Лисанець, О. В. Сілкова, Л. Й. Островська, Т. Й. Пурденко // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 4(1). - С. 160-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_4(1)__43 | ||
| 12. |
Литвиненко Н. В. Удосконалення самостійної роботи студентів на кафедрі нервових хвороб з нейрохірургією та медичною генетикою з використанням інноваційних технологій [Електронний ресурс] / Н. В. Литвиненко, Г. Я. Силенко, В. А. Пінчук, Т. Й. Пурденко, В. М. Гладка, Ю. І. Силенко // Український стоматологічний альманах. - 2017. - № 1. - С. 97-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usa_2017_1_23 | ||
| 13. |
Силенко Г. Я. Клінічний випадок вторинної кальцифікації базальних гангліїв (синдром Фара) [Електронний ресурс] / Г. Я. Силенко, М. Ю. Дельва, В. А. Пінчук, А. М. Кривчун, Т. Й. Пурденко // Вісник проблем біології і медицини. - 2021. - Вип. 3. - С. 137-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2021_3_26 | ||
| 14. | 
Таряник К. А. Хронічний нейробореліоз із синдромом церебральної псевдопухлини (клінічне спостереження, обговорення) [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, М. Ю. Дельва, Т. Й. Пурденко, Л. А. Самарченко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2021_17_6_10 Описано клінічний випадок хронічного нейробореліозу із синдромом церебральної псевдопухлини в пацієнтки 30 років, яка звернулася зі скаргами на головокружіння, двоїння в очах, зниження гостроти зору на обидва ока, відчуття "туману перед очима", постійний головний біль (7 - 8 балів за візуальною аналоговою шкалою), порушення сну. За 5 - 6 місяців до початку захворювання, протягом літнього періоду, неодноразово були укуси кліщів із почервонінням шкіри, за медичною допомогою не зверталася. Хворіє упродовж останніх 1,5 місяця, коли без видимих причин з'явився головний біль, 1 місяць тому почала відмічати зниження зору, двоїння в очах. У неврологічному статусі: ураження лівого відвідного нерва. МРТ головного мозку - симптом порожнього турецького сідла, сплющення заднього полюса склер, звивистість зорових нервів. Окуліст: гострота зору правого ока - 0,3, лівого ока - 0,8, набряк диска зорового нерва обох очей. Аналіз ліквору: тиск 300 мм вод.ст. (при люмбальній пункції в положенні лежачи), загальний білок - 0,198 г/л, цитоз - 5 в 1 мкл (лімфоцити), протибореліозні IgG - 38,15 од/мл, IgM - 5,61 од/мл. Відразу після люмбальної пункції пацієнтка відмітила значне зменшення головного болю та двоїння в очах. Індекс лікворно-сироваткових протибореліозних IgG - 1,2. Установлений діагноз: хронічний нейробореліоз із синдромом церебральної псевдопухлини, з ураженням лівого відвідного нерва та зоровими порушеннями. Лікування: цефтріаксон, реосорбілакт, цитиколін, ацетазоламід, мелатонін, фенібут. Від повторних люмбальних пункцій пацієнтка відмовилась. За час стаціонарного лікування стан хворої покращився: зменшилися головні болі (до 3 - 4 балів за візуальною аналоговою шкалою), зникло двоїння в очах, відновилися в повному обсязі рухи лівого очного яблука, зменшився набряк дисків зорових нервів. Пацієнтка через 3 місяці телефоном повідомила про відсутність будь-яких скарг, окрім зниження зору. Таким чином, у пацієнтів із синдромом церебральної псевдопухлини серед потенційних етіологічних чинників захворювання необхідно виключати в тому числі і хворобу Лайма. | ||
| 15. |
Таряник К. А. Немоторні симптоми в структурі проявів різних клінічних форм хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, А. Д. Шкодіна, Н. В. Литвиненко, Т. Й. Пурденко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2022_18_7_5 Немоторні симптоми хвороби Паркінсона розвиваються в структурі клінічної картини захворювання й залежать від типу обраної терапії. З огляду на той факт, що захворювання завжди розглядається як моторний дефіцит, а вираженість немоторних симптомів залишається недостатньо вивченою, мета дослідження - оцінка вираженості немоторних симптомів при різних клінічних формах хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії. Обстежено 107 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які перебували на обстеженні й стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" і на базі Центру для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними захворюваннями на базі кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету. Виділені акінетико-ригідна, змішана й контрольна група пацієнтів, які були порівнянні за соціодемографічними показниками, також не було встановлено відмінностей за тривалістю захворювання й локалізацією дебюту. У групах пацієнтів встановлено вищі показники вираженості немоторних ознак за підшкалами "сон/втома", "настрій", "увага/пам'ять", "гастроінтестинальні порушення", "розлади сечовидільної системи", "порушення статевої функції" порівняно з контрольною групою. Виявлено, що для пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання характерне переважання розладів з боку гастроінтестинальної і сечостатевої систем, а також порушення сну, психіки й настрою, що виражається загальним балом за шкалою немоторних проявів порівняно з пацієнтами змішаної групи. Встановлено схильність пацієнтів із хворобою Паркінсона до більш вираженого депресивного синдрому порівняно з особами відповідного віку й переважання тривожного синдрому в пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання - характерні клінічно виражені прояви тривоги, а для змішаної групи - субклінічні прояви. Висновки: на фоні лікування препаратами леводопи в пацієнтів із різними формами хвороби Паркінсона спостерігається значна кількість немоторних симптомів, зокрема порушення сну, психіки, сечостатевої і гастроінтестинальної систем. Пацієнти з акінетико-ригідною формою мають більш виражені немоторні симптоми й розлади афективної сфери. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |